Що відбувається на ринку праці під впливом карантину та чого очікувати з його пом’якшенням? Що пропонує безробітним служба зайнятості в карантинний період та які державні програми спеціально запроваджені для їх підтримки? Про це та інше з перших вуст – у розмові з директором Чернігівського обласного центру зайнятості Лідією Падалкою.
- Лідіє Василівно, як карантин вплинув на ринок праці та які тенденції спостерігаються на сьогодні?
Станом на 1 липня поточного року в області налічувалось 18,2 тис. зареєстрованих безробітних, що в 1,6 раза більше, ніж рік тому. Всього ж з початку року перебували на обліку та отримували послуги 27,4 тис. осіб, що на 21 % більше минулорічного показника. Навантаження на кожне вільне робоче місце склало 25 осіб проти 6-ти рік тому. У розрізі районів воно коливається від 87 у Новгород-Сіверському до 14 у Прилуцькому.
З початку карантину лави безробітних поповнили 11,6 тис. осіб, що майже вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. Пік реєстрації був у квітні, коли статус безробітного отримали більше 5 тисяч (5334) громадян області - у чотири з половиною раза більше, ніж у березні. А в наступні місяці реєстрація пішла на спад. Так, зокрема, у травні лави безробітних поповнили 3,5 тис. осіб, у червні - 2,4 тис. осіб – хоча у порівнянні з минулорічними показниками це у півтора раза більше. Отож, ситуація на ринку праці є прогнозованою та керованою.
- Як змінився попит на ринку праці? Кого потребували роботодавці області?
Карантин негативно вплинув на активність бізнесу, про що свідчить зменшення кількості пропозицій роботи, причому в усіх галузях, а не лише у сферах побутового обслуговування, громадського харчування, виробничої діяльності. Так, за цей час до обласної служби зайнятості роботодавцями подано 2,8 тис. вакансій - у 4 рази менше, ніж за аналогічний період минулого року. Загалом же за час карантину вакансій у базі даних служби зайнятості поменшало втричі у порівнянні з минулим роком (всього налічувалось 3,8 тис.). Удвічі зменшилася й кількість роботодавців, які співпрацювали зі службою зайнятості щодо підбору кадрів.
Найбільш затребуваними на ринку праці були трактористи, водії, продавці продовольчих товарів, охоронники, слюсарі-ремонтники, підсобні робітники. Проте цих вакансій було в півтора-два рази менше, ніж рік тому.
З пом’якшенням карантину бізнес почав відновлювати діяльність і кількість вакансій поступово збільшується. Так, у квітні роботодавцями було подано до служби зайнятості області 708 вакансій, у травні – 811, у червні - 946.
- Якщо подивитися за галузями економіки, то на сьогодні, де найбільш затребувані кадри, де найманш?
Станом на 1 липня 2020 року в базі даних обласної служби зайнятості налічувалося 729 пропозицій роботи, а це на 62% менше, ніж рік тому..
За видами економічної діяльності структура вакансій, зокрема, виглядає так:
- 23,2% - у переробній промисловості,
- 15,5% - у сільському, лісовому та рибному господарстві,
- 12,2% - у сфері торгівлі,
- 11,2% - у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги,
- 9,2% - у транспорті,
- 6,9% - у сфері державного управління й оборони.
Нині найбільший попит роботодавців спостерігається на:
- працівників з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування (водії, трактористи-машиністи, токарі);
- кваліфікованих робітників з інструментом (швачки, слюсарі-ремонтники, електромонтери, верстатники деревообробних верстатів);
- працівників сфери торгівлі та послуг (кухарі, продавці, охоронники);
- професіоналів (лікарі, інженери різної спеціалізації, спеціалісти державної служби, економісти);
- представників найпростіших професій (підсобні робітники, вантажники, комірники, прибиральники службових приміщень, сторожі).
- Чи варто очікувати вивільнення працівників з підприємств, установ та організацій області?
Щодо процесів масового вивільнення працівників з галузей економіки, то протягом січня-червня поточного року роботодавці подали до служби зайнятості інформацію про можливе вивільнення близько 8 тисяч працівників (7,8 тисяч) – це в 3,5 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року. Більшість з них (понад 73% або 5751 особа) припадає на сферу охорони здоров’я. За півроку до служби зайнятості вже звернулися 506 працівників цієї сфери, 198 з яких – медперсонал.
Можливе вивільнення також очікується у сфері державного управління (1077 осіб) та сільському господарстві (557 осіб).
- Як впливає рух заробітчан (які виїздили з області за кордон на роботу) на ситуацію на ринку праці?
Безумовно, серед безробітних є люди, які повернулися із закордонних заробітків, проте служба зайнятості такою статистикою не володіє. За нашими підрахунками, 16,6 % у загальній чисельності безробітних мають перерву в роботі більше 6 місяців та ймовірно можуть бути людьми, які повернулися із закордонних заробітків.
- Чи впливає на ситуацію в області рух робочої сили всередині країни – між Чернігівщиною й іншими регіонами України?
Внутрішня трудова міграція завжди була характерною для жителів нашого регіону. Це зумовлено, перш за все, близькістю до Києва, де і пропозицій роботи більше, і заробітна плата значно вища. З введенням карантину багатьом з тих, хто працював у столиці чи в інших регіонах країни, довелося повернутися та звернутися за допомогою до служби зайнятості. Майже 25% серед зареєстрованих в період карантину безробітних - звільнені від роботодавців, зареєстрованих поза межами області. Це, так звані, внутрішні трудові мігранти, більшість з яких працювала у місті Києві.
- Чи вдається службі зайнятості задовольнити існуючі потреби роботодавців у кадрах та чи організовуються зараз громадські роботи для безробітних?
За час роботи в умовах карантину службі зайнятості вдалося працевлаштувати 2407 осіб, що на 35% менше у порівнянні з минулим роком. Проте на це є об’єктивні причини, про які йшлося вище. Працевлаштування відбувалося переважно в сільському та лісовому господарствах, переробній промисловості, торгівлі та транспорті. Чимало серед працевлаштованих й підсобних робітників, які користуються сталим попитом у роботодавців.
Щодо організації громадських робіт, то на період карантину припинено їх фінансування за кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Вони організовуються виключно за кошти місцевих бюджетів і це переважно роботи з благоустрою населених пунктів. До таких робіт було залучено 90 безробітних. Ще 195 безробітних брали участь у тимчасових роботах, організованих за кошти роботодавців у сільському та лісовому господарствах.
- Нагадайте, будь ласка, що змінилося в процедурі реєстрації - отримання статусу безробітного? Як це тепер відбувається?
Процедуру реєстрації безробітних на період карантину максимально спрощено. Щоб зареєструватись у службі зайнятості, достатньо подати лише дві заповнені заяви – про надання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю, бланки яких розміщені на сайті державної служби зайнятості.
Заяви можна подати декількома способами: на електронну пошту центру зайнятості/філії, де людина планує обслуговуватися; у паперовому вигляді через скриньку для кореспонденції безпосередньо в центрі зайнятості/філії; а віднедавна ще й через державний веб-портал «Дія».
Для заповнення заяв знадобляться паспортні дані, номер ідентифікаційного коду, дані про освіту та попередню трудову діяльність.
Після реєстрації документів фахівець служби зайнятості в той же день зв’язується з клієнтом для підтвердження та уточнення потрібної інформації і надання консультацій.
Оригінали документів безробітному необхідно буде надати протягом 10 робочих днів після закінчення карантину.
На період карантину надання статусу безробітного та призначення виплати допомоги по безробіттю відбувається в перший день після подання особою відповідних заяв (постанова КМУ від 29.03.2020 № 244). Нарахування допомоги по безробіттю здійснюється без відвідування безробітним центру зайнятості/філії у разі підтвердження ним телефоном наміру перебувати на обліку в службі зайнятості та отримувати послуги.
Найближчим часом ми плануємо відновити особистий прийом громадян. Обласна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій своїм рішенням від 2 липня дозволила обласному центру зайнятості відновити прийом клієнтів безпосередньо в приміщеннях обласної служби зайнятості з дотриманням санітарно-епідеміологічних норм та карантинних обмежень та не більше однієї особи на 5 кв. метрів площі будівлі. Отож, наразі проводяться організаційні дії, аби відновити роботу міського центру зайнятості та філій обласного центру зайнятості. Це буде відбуватися поетапно - з 20 та з 27 липня.
- Що пропонує безробітним служба зайнятості в карантинний період та які державні програми спеціально запроваджені для їх підтримки?
Наразі, до відновлення особистого прийому, послуги клієнтам, як шукачам роботи, так і роботодавцям, надають дистанційно. При цьому, всі групові та масові заходи скасовано. Натомість проводяться вебінари, онлайн-конференції, діють «гарячі лінії». Фахівці рекомендують клієнтам скористатися онлайнресурсами служби зайнятості, зокрема базою вакансій в межах країни, яка знаходиться у вільному доступі на порталі державної служби зайнятості. Там же можна створити електронні кабінети, пройти профорієнтаційне онлайнтестування, скористатися освітнім порталом для розвитку власних компетенцій. Інформація для клієнтів розміщується і на сторінках служби зайнятості у соціальних мережах «Фейсбук» та «Інстаграм».
Крім того, безробітні відповідно до чинного законодавства отримують матеріальну підтримку. Варто наголосити, що державою посилено соціальний захист найвразливіших категорій населення. Розмір виплат для осіб, які отримують мінімальну допомогу по безробіттю (без урахування заробітної плати та страхового стажу), на період карантину підвищено з 650 до 1000 грн. Таке збільшення передбачено постановою правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 8 квітня 2020 року № 217, яка набула чинності 18 квітня і застосовується з початку оголошення карантину, тобто з 12 березня, та діятиме протягом 30 календарних днів після закінчення карантину. Максимальний розмір допомоги по безробіттю становить 8788 грн на місяць (4 прожиткові мінімуми для працездатних осіб; з 1 липня прож мін.= 2197 грн).
Виплата допомоги призначається з першого дня реєстрації особи у службі зайнятості. До речі, це стосується й громадян, які в карантинний період звільнилися з роботи за власним бажанням, – для них не застосовуються вимоги щодо скорочення тривалості виплати допомоги по безробіттю, передбачені Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Крім того, активно реалізується державна програма фінансової підтримки роботодавців з числа суб’єктів малого та середнього підприємництва, які зупинили або ж скоротили діяльність через карантин.
Все це стало можливим завдяки фінансовій підтримці Уряду, який виділив додатково 6 мільярдів гривень на допомогу по безробітним (1,3 млрд) та роботодавцям для виплат по частковому безробіттю (4,7 млрд).
- Розкажіть більш детально про програму державної підтримки представників малого та середнього бізнесу, які зупинили або скоротили діяльність через карантин? Чи можуть сьогодні нею скористатися фізичні особи-підприємці, які не мають найманих працівників?
У квітні поточного року Верховною Радою України прийнято зміни до статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення», якими передбачено надання роботодавцям допомоги по частковому безробіттю на період карантину. Ця законодавча новація дозволила розраховувати на фінансову підтримку від держави суб’єктам малого та середнього підприємництва, які зупинили або ж скоротили діяльність через карантин; а до цього, протягом останніх 6-ти місяців, сплачували єдиний соціальний внесок.
28 квітня набув чинності Порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину. З того часу служба зайнятості розпочала роботу з пакетами документів роботодавців, які звернулися за отриманням такої допомоги.
Серед тих, хто протягом квітня-травня звернувся із заявами про надання допомоги, близько 80% становлять фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, решта – юридичні особи. Проте, питання виплати допомоги самим підприємцям, в тому числі тим, хто не має найманих працівників, не було врегульовано законодавчо.
Цю законодавчу колізію було виправлено. Так, з 29 травня поточного року набрали чинності зміни до Закону «Про зайнятість населення», відповідно до яких, право на допомогу по частковому безробіттю набули фізичні особи-підприємці. Відповідні зміни до Порядку надання допомоги по частковому безробіттю набрали чинності 6 червня 2020 року.
- Який механізм отримання допомоги по частковому безробіттю?
Роботодавець чи фізична особа-підприємець упродовж 90-та днів (а не 30-ти як було раніше) з дати зупинки або скорочення діяльності має звернутися до центру зайнятості за місцем реєстрації його як платника ЄСВ та подати відповідний пакет документів
Розмір допомоги визначається для кожного працівника за погодинну втрату робочого часу з розрахунку двох третин (2/3) тарифної ставки або окладу та не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати (4723 грн). Виплата допомоги здійснюється з першого дня скорочення тривалості робочого часу працівника та не більше 30 календарних днів після завершення карантину. Сума, отримана в рамках надання допомоги по частковому безробіттю, оподаткуванню не підлягає.
Наразі, у зв’язку з дистанційним обслуговуванням клієнтів, відповідний пакет документів можна подати через скриньку для кореспонденції, що розташована біля входу до центру зайнятості/філії, або поштовим відправленням. Також можна скористатися електронною поштою та надіслати скановані копії документів з подальшою заміною їх на оригінали.
Процедура прийняття рішення не займає багато часу. Протягом
3-х робочих днів центр зайнятості або філія перевірятиме пакет документів. У разі виявлення помилок, фахівці повідомлять про це роботодавця і він має право протягом 5-ти робочих днів надати виправлений пакет документів. Після його перевірки, протягом 3-х робочих днів вже обласний центр зайнятості приймає рішення щодо надання допомоги.
- То скільки ж в області суб’єктів малого та середнього бізнесу скористалися фінансовою допомогою від держави?
Станом на 9 липня 6710 суб’єктів господарювання області подали до служби зайнятості пакети документів на отримання допомоги по частковому безробіттю, переважна більшість з них (5610) - фізичні особи-підприємці, які не використовують найману працю. Вже прийнято 6421 позитивних рішень, в результаті чого таку допомогу отримають більше 11675 працівників.
Фінансування цієї програми здійснюється без затримок. Чернігівською обласною службою зайнятості витрачено за цією статтею видатків 50,0 млн грн коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Отже програма фінансової підтримки суб’єктів малого та середнього підприємництва під час карантину реально діє.