Цього року Державна служба зайнятості відзначатиме своє 30-річчя. Її діяльність - це результат наполегливої та завзятої роботи команди професіоналів. До когорти досвідчених фахівців належить директор Козелецької районної філії Чернігівського обласного центру зайнятості Галина Воробей, яка в службі зайнятості від часу її створення.

Мети досягає той, хто діє. Цей вислів вдало характеризує нашу героїню. Вона з дитинства любила точні науки, а найбільше - алгебру. Мріяла стати бухгалтером і досягла цього. Після закінчення 8-річної Бірківської школи (Козелецький район) здобувати омріяну професію цілеспрямована дівчина подалася до Ірпінського сільськогосподарського технікуму бухгалтерського обліку. Вступила до нього без іспитів, бо була відмінницею. Закінчивши навчання, спочатку працювала бухгалтером по капітальному будівництву Київо-Святошинського районного вузлу зв’язку. Після заміжжя Галина переїхала до рідного Козелецького району та пішла на роботу в колгосп «Авангард» заступником головного бухгалтера. Потім працювала головним бухгалтером на цегельному заводі. У службі зайнятості Галина Степанівна з 1991 року. Починала з того, що найбільше знала і вміла, - бухгалтерського обліку.

«Тоді в Козелецькому районному центрі зайнятості працювало три фахівці, стільки ж безробітних було й на обліку. Вони прийшли до нас по скороченню після закриття підприємств, - згадує вона. - Першим моїм знаряддям праці в центрі зайнятості була рахівниця, потім громіздка електронна обчислювальна машина, а вже у 1994 році у нас з’явився перший комп’ютер».

Цього ж року в Козелецькому районному центрі зайнятості було створено відділ бухгалтерського обліку, який і очолила Галина Воробей. На відділ, в якому працювало 3 фахівці, були покладені обов’язки обліку та контролю надходження внесків до Фонду соціального страхування на випадок безробіття, облік допомоги по безробіттю та весь облік господарської діяльності установи.

«У той час допомога по безробіттю нараховувалася на калькуляторі з особистим записом вручну в персональну справу безробітного та веденням відомості виплати допомоги по безробіттю, а видавалася по чековій книжці, - розповідає очільниця районної служби зайнятості. – Це була доволі рутинна, скрупульозна, трудомістка паперова робота, адже потрібно було все порахувати без помилок, розписати і підписати».

З кожним днем безробітних ставало все більше, відповідно й зростало навантаження на фахівців та обсяги їх роботи. Найбільший пік звернення людей до служби зайнятості припав на 1999-2000 роки. Тоді лише з одного підприємства, а саме: Остерського заводу «Радіодеталь», було скорочено близько 700 працівників.

Теплими словами згадує Галина Степанівна колишнього керівника Козелецького районного центру зайнятості Миколу Наумова, який став директором у 1999 році. Каже, що це була людина з великої літери, яка на жаль, вже пішла з життя та залишила по собі світлу пам'ять.

«Він завжди міг дати мудру пораду, пожартувати, розрадити у важку хвилину, - згадує вона. - А часи тоді були нелегкі: шалена інфляція, затримки зарплати і соціальних виплат, зокрема і допомоги по безробіттю, високий рівень безробіття… Але не дивлячись на всі труднощі, Микола Леонідович підтримував колектив, допомагав нам як словом, так і ділом».

З кожним роком служба зайнятості розвивалася і вдосконалювалася: змінювалися принципи й методи роботи, запроваджувалися нові технології, покращувалася матеріально-технічна база, збільшувався колектив. Так, із одного орендованого кабінету на 19,5 м² у 1991 році районний центр зайнятості «перейшов» у нову власну ошатну будівлю на 244,1 м² у 2000 році.

Разом із службою зайнятості професійно зростала й наша героїня. Працюючи на посаді головного бухгалтера, вона пішла заочно навчатися до Міжрегіональної академії управління персоналом, де в 2010-му отримала вищу освіту за спеціальністю «Управління персоналом, економіка оплати праці». А в 2009 році директор Чернігівського обласного центру зайнятості Лідія Падалка запропонувала Галині Степанівні очолити колектив Козелецького районного центру зайнятості. З того часу й дотепер Галина Воробей працює на цій посаді. Каже: особливо важко було перші три роки. Приймати рішення, брати на себе відповідальність, вчитися самій і вимагати цього від спеціалістів – це було непросто, але вона прагнула до успіху і наполегливо працювала. І в неї все вийшло! Керівницю, яка у всьому любить бездоганність і порядок, професійну, вимогливу, але водночас привітну і комунікабельну, тепер шанують і колеги, і роботодавці, і соціальні партнери служби зайнятості.

«Добре, коли у тебе є підтримка. За порадами та допомогою я зверталася до своїх колег з інших центрів зайнятості, фахівців обласного та особисто до Лідії Василівни. Дякую їм за підтримку», - говорить Галина Воробей.

Щоб виконувати великий обсяг функцій, покладених державою на центр зайнятості, потрібний високопрофесійний працездатний колектив. Галина Степанівна сформувала його поступово. Вміння підібрати потрібного спеціаліста, який стане частиною моноліту, - теж своєрідне мистецтво.

«Далеко не кожна людина може працювати у цій сфері, тут потрібні й відповідна освіта, й ділові якості, й певний склад характеру, тому випадкових людей у нас немає. Кожен фахівець у центрі зайнятості чітко і вправно виконує свої функціональні обов’язки. За останні 11 років, на мій погляд, нам вдалося створити надійний професійно-стабільний колектив».

Гарно працюється тоді, коли маєш вдома надійний тил. Разом із чоловіком Галина Степанівна виховала достойних дітей: сина Ігоря, який працює менеджером в Чернігові, та дочку Ірину, яка стала керівником одного з місцевих підприємств. А натхнення в роботі їй надає підтримка близьких, керівництва, колективу, професійні досягнення, які, до речі, були неодноразово оцінені почесними грамотами від місцевих очільників та керівників служби зайнятості. Зокрема, торік Галина Степанівна отримала почесну грамоту від Державного центру зайнятості за вагомий внесок в розвиток служби зайнятості.

Анонс/Подія: 
Подія