«Цінуй те, що маєш, і не зупиняйся на досягнутому», - таке життєве кредо свого часу обрала для себе Тетяна Костянтинівна Халимон – директорка Бахмацької районної філії Чернігівського обласного центру зайнятості. І не помилилася. Це допомогло їй стати реалізованою та успішною у професії, щасливою - у особистому житті.
Народилася наша героїня в селі Халимонове, на Бахмаччині. Змалку батьки прививали їй любов до людей, до праці, до рідної землі, плекали чуйність і доброзичливість. Закінчивши Чернігівський юридичний технікум, свою трудову діяльність розпочала у м. Жмеринці Вінницької області, де 2 роки пропрацювала інспектором по призначенню пенсії. Свій послужний список продовжила вже на рідній Бахмаччині, де спочатку 7 років займала посаду юрисконсульта на молочно-консервному комбінаті, а останні 27 років перебувала на різних посадах у районній службі зайнятості, 7 з яких – у кріслі директора.
Дійсно, у службі зайнятості Тетяні Халимон вдалося побудувати блискучу кар’єру. Про таких кажуть «виросла на роботі». Перш ніж очолити районну службу зайнятості, жінка пройшла всі сходинки кар’єрного зростання - від інспектора до заступника начальника, а потім начальника відділу взаємодії з роботодавцями, заступника директора-начальника відділу надання соціальних послуг і до директора. Енергії та сил вистачало і на роботу, і на сім’ю, і на підвищення професійного рівня – свого часу закінчила Міжрегіональну академію управління персоналом. Отримала те, без чого не обійтись на керівній посаді - знання, досвід, авторитет.
Пригадує: у службі зайнятості я якось відразу стала «своєю людиною», мене завжди підтримували, допомагали. Тому, напевно, і затрималась там надовго, а тепер не уявляю свого життя без улюбленої роботи. Серед перших своїх наставників називає Леоніда Васильовича Денисенка (на той час начальника інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість обласного центру зайнятості), Ольгу Олександрівну Охріменко та Олену Анатоліївну Романову, яким безмежно вдячна. Підтримку обласного керівництва, зокрема Лідії Василівни Падалки, відчуває і сьогодні, а тому зізнається: працювати в такій структурі комфортно і в задоволення.
«Своя» Тетяна Костянтинівна не лише для колег, а й серед роботодавців, бо завжди націлена на результат, звикла доводити будь-яку справу до кінця, дотримуватись даного слова. Авторитет, здобутий ще в роки перебування на посаді начальника відділу взаємодії з роботодавцями, допомагає їй і сьогодні вирішувати складні завдання.
Проте, не все було так гладко… У пам’яті спливають і важкі для служби зайнятості часи, 5 років - з середини 90-х минулого століття – це роки різкого падіння економіки, стрімкої реєстрації та великих черг безробітних. Один з найбільших в області Бахмацький районний центр зайнятості на той час розміщувався у орендованому старому приміщенні з двох невеличких кабінетів, в яких працювало 8 чоловік. Подібні умови були у всіх районах. Тому, коли за 3 роки (з 1997 по 2000 р.) у Бахмачі – одному з перших в області, з’явилася нова ошатна триповерхова будівля центру зайнятості, гордості не було меж. А за новосіллям настав і новий етап розвитку служби – із запровадженням загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття кардинально змінилася матеріально-технічна база, впроваджувались новітні технологій обслуговування клієнтів, сучасні Інтернет-технології. «Такими досягненнями не могла похвалитися жодна соціальна установа. Не скажу, що було легко, доводилося постійно навчатися, змінювати психологію не лише клієнтів, а в першу чергу – працівників. Адже для них клієнтом № 1 мав стати не безробітний, а роботодавець», - ділиться спогадами Тетяна Костянтинівна.
Тож в чому секрет успіху цієї чудової жінки? Напевне, вона з тих людей, яких називають сильними особистостями: цілеспрямована та впевнена у собі, принципова у судженнях, нетерпима до фальші, відповідальна та вимоглива не тільки до інших, а й до себе насамперед, її невидима аура – суцільний позитив. Сама ж героїня зізнається у своїй, напевне, єдиній слабкості – це діти і онуки, заради яких готова на все.