З дитинства Ганна Голуб обожнює готувати випічку, шість років тому почала пекти торти на замовлення, а повномасштабна війна спонукала звільнитись зі стабільної роботи та відкрити власний кондитерський цех. Завдяки грантовій підтримці від «єРобота» з лютого 2023 року Ганна зустрічає своїх клієнтів на новому місці.
Про це повідомляє Час Чернігівський.
Тепер жінка створює десерти, які клієнти називають витвором мистецтва й діляться: за святковим столом навіть ті гості, які не їдять солодкого, можуть спробувати кілька шматків! Про дитяче захоплення, яке стало справою життя, розповіла Ганна Голуб.
Моя душа лежала до тортиків, а трудова книжка – на основній роботі
Бабуся дуже любить випікати, тому я завжди їй допомагала, коли була дитиною, це було для мене дуже захопливо. Перші солодощі я готувала ще коли вчилась в школі, певно в класі сьомому. Ми збирались на посиденьки з дівчатами і робили горішки зі згущеним молоком чи вафельні тортики.
Шість років тому почала пекти тортики на замовлення. Перший зробила на день народження для доньки знайомої. Далі вони щороку замовляли тортик в мене, поки не переїхали в інше місто. Також пекла торти для мами, бабусі, знайомих, а потім вони рекомендували мене іншим людям. Так і закрутився процес. Працювала над тортиками вдома, але паралельно мала основну роботу, де була офіційно працевлаштована або як я кажу де «лежала» моя трудова книжка.
Стимулом нарешті відкрити власну справу для мене стала повномасштабна війна.
На підприємстві, де я працювала раніше, нас скоротили та перевели на дистанційну роботу, а робити щось треба було. Як не дивно, але люди продовжували святкувати визначні для себе події та дарувати один одному маленькі солодкі подаруночки. Звісно, це не було в таких масштабах як раніше, не було гучних свят, але роботи в мене додалось. Саме в той час остаточно вирішила, що не хочу повертатись на попередню монотонну роботу, і що я готова до змін.
Грантові кошти отримала в грудні «під ялиночку»
Якось випадково я побачила інформацію про грантову підтримку від «єРобота» за програмою «Власна справа». Вирішила спробувати, і за тиждень вже надіслала грантову заявку. Я давно мріяла про власний кондитерський цех, але не була в собі впевнена. Коли зрозуміла, що в наших умовах завтра може просто не настати, то вирішила не відкладати мрію та втілювати її в життя.
Заявку я подала у вересні минулого року, пройшла співбесіду і до жовтня чекала результатів. Гроші отримала наприкінці грудня, як часто жартую саме «під ялиночку». Було багато паперової роботи, яку робила кілька місяців, а вже в лютому зустрічала перших гостей у своєму кондитерському цеху. Локацію обрала в тихому спальному районі, де немає такого великого потоку людей, як в центрі міста. В цеху є невеличка вітрина з різними десертами, але працюю в основному на замовлення.
Я обожнюю кондитерський цех, адже облаштувала в ньому все так, як хотіла. Завдяки грантовим коштам вдалось придбати меблі та професійну техніку. Зокрема, дві пічки, які в час великих замовлень, як от під час Великодніх свят, працювали цілодобово та безперервно. Називаю їх своїми трудівницями.
Крім роботи в цеху, часто організовую дитячі майстер-класи. Як педагогиня за освітою я дуже люблю дітей, тому радо хочу їх чомусь навчати. Якщо не в школі за партами, то принаймні тому, що дуже люблю сама. Кілька днів тому ми з дітьми готували капкейки, прийшли діти різного віку, усім було цікаво. Потім вони забрали ці творіння з собою. А кошти з майстер-класів передаю на допомогу ЗСУ.
Можна облизати не лише пальці, але й папір
У мене багато постійних клієнтів, які зі мною від початку, від перших тортиків з містичними квіточками. Зараз в цех також заходять дітки, які живуть на районі в сусідніх будинках; бабусі та дідусі, які хочуть потішити смаколиками своїх онуків; та молоді матусі, яким захотілось солоденького тут і зараз. Серед постійних клієнтів найбільш популярним замовленням є бенто-торт, адже він невеличкий за розміром і його можна замовити на подарунок. Його готую щодня. Дуже люблю готувати мусовий торт «Три шоколади», а смакує мені найбільше мій тортик зі смаком Oreo.
Клієнти охоче діляться відгуками, часто пишуть, що всі гості на їхньому святі попросили мої контакти. Один клієнт написав, що на коробку з тортом стрибнула кішка, бо десерти такі смачні, що їх хочуть спробувати навіть коти.
Ще багато хвалять декор, зовнішній вигляд смаколиків, і особливо гріє душу, коли люди пишуть, що навіть той, хто зазвичай не їсть солодкого, на святі скуштував кілька шматків. Ще одна знайома, яка замовляла тортик для друга на день народження, написала, що він облизував папір під тортом і сказав, що це витвір мистецтва. Такі відгуки дуже надихають та мотивують працювати далі.
Прагну вдосконалювати свої десерти та вміння
Свою справу я вивчала самостійно, вдома на кухні, дивлячись різні безкоштовні майстер-класи та відео на YouTube. Коли зрозуміла, що маю розвиватись далі, а безкоштовної інформації вже не вистачає, то почала шукати її за гроші. Я відвідувала два майстер-класи в Києві від провідних шефів країни, а ще скоро почну кількамісячне навчання для вдосконалення вмінь.
Вихідних у мене фактично немає, адже якщо не працюю в цеху, то поїхала вирішувати якісь робочі справи. Зазвичай приходжу на роботу о 7-8 ранку, залежно від обсягу роботи на день. Спершу дороблюю всі замовлення, як потрібно видати протягом дня, а далі працюю над заготовками – печу бісквіти, готую креми, варю начинки, займаюсь створенням та підготовкою декору. Робота завершується переважно ввечері, тому мій графік в кондитерському цеху є ненормованим. Моєю правою рукою, опорою та підтримкою є чоловік, який буває в нас і маляром, і штукатуром, і дизайнером, і продавцем, якщо є така потреба.
Про бізнес під час війни та майбутню боротьбу з Порошенко
З асортименту випічки найбільше пишаюсь своїми пасочками, адже люди їх замовляють ще за місяць до Великодніх свят. Вони ще нічого не знають про їхню ціну та вигляд, але точно переконані, що буде смачно. Дуже радію, що до мене та моєї випічки є така довіра. І пишаюсь тим, що наважилась під час повномасштабної війни звільнитися зі стабільної роботи та зробила те, про що мріяла давно. До речі, я пішла з роботи ще до того, як дізналась результати грантового конкурсу. Моя цікавість до нового перемогла, і я собі за це дуже вдячна.
Коли ти ведеш бізнес під час війни, то абсолютно не знаєш, що буде завтра. Чи буде робота та чи взагалі прокинемось, але все ж розвиваємось та рухаємось вперед. Кожного ранку я прокидаюсь і дякую хлопцям та дівчатам, які зараз на фронті, за те, що цей день просто настав для нас.
Я мрію виходити за межі своїх замовлень, працювати з кав’ярнями та іншими закладами, а ще – розширити штат та взяти на роботу кількох кондитерів. Часто жартую, що я дуже хочу встигати більше, і навіть колись поборотися з Петром Порошенком на кондитерських теренах.