Вишиванка - це символ здоров'я та краси, щасливої долі й родової пам'яті, любові та святковості. Окрім того, вишиванка – це ще й оберіг. Вона зберігає в собі моменти історії, передає традиції предків, уособлює дух нації. А сьогодні національне рукоділля може стати не лише способом творчої реалізації, а й гарним бізнесом.
Про це йшлося на семінарі, який відбувся днями у Менському районному центрі зайнятості в рамках культурно-просвітницького проекту «Збережемо традиції предків», за участю місцевих майстрів - Владислава Смущенка та Тетяни Чернешенко.
Вишиванням споконвіку, як правило, займались жінки, проте Владислав Смущенко - майстер вишивки з села Волосківці, що на Менщині, є тому витянком. Любов до мистецтва прищепила хлопцеві мати, яку свого часу навчала вишивати її ненька. Хлопчик змалку захоплено спостерігав за вправною роботою жіночих рук, бачив, як народжується диво – картина, килим, рушник. Маленьким Владик часто просив бабусю навчити і його, але прохання не сприймали серйозно – це ж хлопчик! А він, ламаючи стереотипи, цілесппрямовано йшов до поставленої мети.
Виставки творів молодого майстра уже відбувалися у його рідних Волосківцях, Дягові, Мені. Цього разу до уваги безробітних була представлена експозиція на біблійну тематику – вишиті хрестиком ікони Богородиці, Святого Миколая-Чудотворця, полотна з сюжетами Різдва Христового, Хрещення Ісуса та інші.
Щире захоплення у безробітних викликали й вишиті бісером та хрестиком картини Тетяни Чернешенко з с.Данилівки. На семінарі вони також дізналися про регіональні секрети української вишивки, особливості орнаментів, гами кольорів та володіння унікальними техніками.
- Наш народ здавна ставився до вишиванки як до святині, - говорять організатори семінару. – Вишивання було не лише мистецтвом, а й ремеслом українців. Багатющий скарб звичаїв нашого народу ми отримали в спадок і мусимо зберегти його та передати дітям, аби не перервався зв'язок поколінь.