Стрімкий розвиток техніки і технологій на початку ХХІ сторіччя, так званий технологічний прорив, зумовлює суттєві зміни в організації виробництва товарів, надання послуг, появу нових сфер діяльності та трансформація існуючих, а також зміну економічних відносин і оформлення нових ринків.
У результаті змінюється технологічний уклад світового суспільства. Тому потреба у нових компетенціях усе більше зростає: одні професії зникають, інші – з’являються. Ринок праці стрімко змінюється. Вже сьогодні функціонують магазини без касирів, автомобілі без водіїв, з’явились нові технології створення, розміщення, передавання та зберігання інформації (хмарні технології, віртуальна реальність), мови програмування тощо. А вдосконалення технологій машинного навчання і розпізнавання голосу й постаті людини призводить до того, що роботи (штучний інтелект) починають замінювати людей навіть в професіях, які потребують взаємодії з клієнтами.
Вже сьогодні розвиток цифрових технологій змінив уявлення про комунікаційний простір та його можливості. Поява нових сервісів і технологій надають багато можливостей, яких не було декілька років тому: миттєва комунікація між користувачами незалежно від їхнього географічного місця розташування, можливості спільної синхронної та асинхронної роботи, якісно нові способи подання інформації та роботи з нею, доступність значних обсягів інформації для кожного тощо.
Сьогодні спостерігаємо такі світові тенденції, що змінюють ринок праці:
Глобалізація та інтеграція у контексті аналізу змін сфери зайнятості та розвитку ринку праці посилюють явища економічної спеціалізації і територіального поділу праці. Наприклад, місцем виробництва конкретного обладнання чи техніки може бути не одна країна, а декілька, в кожній з яких виготовляються окремі деталі, що збираються в єдиний механізм за сотні або тисячі кілометрів від місця їх виготовлення. З одного боку – це вузька спеціалізація, з іншого – зростають вимоги до майстерності, знання іноземних мов та уміння працювати в команді. Робоче середовище стає мультикультурним та багатомовним. Глобалізаційні процеси сприяють посиленню конкуренції як серед виробників продукції та надавачів послуг, так і серед претендентів на робоче місце. Тому важливо знати міжнародні вимоги, стандарти та правила в конкретній сфері й дотримуватись їх.
Світовим трендом є розвиток шерингової економіки. Її зміст у тому, щоб скоротити свої витрати, або навіть отримати прибуток, здаючи в оренду майно чи надаючи певні послуги. Наприклад, сервіс Uber, BlaBlaCar передбачае, що власник автомобіля може частково компенсувати витрати на пальне, запропонувавши кільком особам спільні поїздки; сайт AirBnB передбачає оренду житла в різних країнах.
На ідеях шерингу будується нова світова соціально-економічна система: це не просто поєднання попиту та пропозиції за допомогою сучасних технологій, а зміна концепції споживання. Цивілізація переживає революційний перехід від гіперспоживання, характерного для XX ст., до тренду XXI ст. – спільного споживання.
Зростання клієнтоорієнтованості та ексклюзивності – інструмент управління взаємовідносинами з клієнтами, де завдяки глибокому розумінню та ефективному задоволенню потреб компанія отримує можливість додаткового прибутку.
Програмування, автоматизація певних виробничих процесів, з одного боку, призводять до витіснення живої людської праці та заміни її машинною або прирівняною. З іншого боку, поширення процесів автоматизації обумовлює ускладнення систем управління та потребує відповідного супроводу й адміністрування. Те саме можна стверджувати й стосовно тенденцій роботизації, розвитку штучного інтелекту.
Все це неминуче спричиняє зміни професійно-кваліфікаційної структури зайнятості на ринку праці майбутнього.
Зазначені та інші тенденції формують вимоги до професійних знань, умінь та навичок працівника. Відповідність їм дозволяє залишатися затребуваним на ринку праці, «йти в ногу з часом».