Ірина Тунда зі Сновська, опинившись невдовзі після виходу з декретної відпустки без роботи, знала куди звернутися за допомогою. Адже свого часу служба зайнятості їй вже сприяла в працевлаштуванні.
І хоча у своєму послужному списку жінка змінила не одне місце роботи – була продавцем, офіціантом, реєстратором в медзакладі, проте під час спілкування з кар’єрним радником висловила бажання повернутися в сферу торгівлі.
Бажаючих стати членом трудового колективу СТОВ «Агрольон» на Коропщині не бракує. Перевагою є те, що підприємство працює в легальному полі та виплачує одні з найвищих у територіальній громаді зарплат.
У зв’язку з проведенням адміністративно-територіальної реформи чимало держслужбовців та інших співробітників, котрі працювали в апаратах райдержадміністрацій залишилися без роботи. До їх числа потрапила Світлана Базиль з Ріпкинщини, яка все життя працювала секретарем. Свій трудовий шлях починала в Клубівській сільській раді, а потім близько 20 років була секретарем в Ріпкинській райдержадміністрації.
Активна співпраця з ОТГ + компетентна допомога безробітним = працевлаштування. Саме ця формула спрацювала у випадку підбору роботи для Любові Квас із Журавки, що на Варвинщині.
На власному досвіді в цьому переконалися жительки Сосниці Ірина Косяненко та Оксана Ковтун. Працевлаштуватися після заробітків на улюблену попередню роботу їм допомогла служба зайнятості.
Жінки багато років працювали швачками в ПрАТ «Еліта» - підприємстві, що має великий досвід роботи в галузі легкої промисловості. Його було створено на базі швейно-галантерейної фабрики, яка з 1970 року спеціалізувалася на пошитті жіночої білизни.
У цьому переконана Тетяна Ляшенко з Бобровиці, якій свого часу довелося звернутися за допомогою до служби зайнятості. Маючи вищу педагогічну освіту, свій трудовий шлях вона починала вихователем дитячого садочка, потім був багаторічний досвід роботи у відділі освіти, а далі її кар’єра стрімко пішла вгору - до заступника голови районної державної адміністрації.
Вже півроку Дарія Лугова з Новгород-Сіверська при роботі. Каже, що завдячує у всьому службі зайнятості. Адже після закінчення Сумського державного університету за спеціальністю облік і оподаткування всі спроби самотужки знайти роботу були марними. Отож вирішила звернутися за допомогою до професіоналів.
Робота для людини з інвалідністю — це не лише засіб існування, а й можливість професійної самореалізації, шанс подолати розчарування та самотність, відчути себе повноправним членом трудового колективу, потрібним та впевненим і в собі, і в завтрашньому дні. Щоправда, знайти роботу людям з інвалідністю не так і просто. То вакансія не відповідає стану здоров’я, то роботодавець не хоче брати на роботу працівника, котрий має вади здоров’я.
Наша співрозмовниця – молода, вродлива жінка, з неймовірно красивою посмішкою й променистими очима. З такими, як вона, людьми спілкування – одне задоволення. Тані Нещерет – 36, і нещодавно вона здобула третю за рахунком професію – стала перукарем після чотиримісячного навчання в Ніжинському аграрному ліцеї. Безкоштовно освоїти бажаний, а головне, затребуваний на ринку праці фах, їй допомогла служба зайнятості.
Умілі руки менської майстрині Олени Толстої можуть перетворити будь-який будинок на затишну оселю, прикрасити свято та надихнути на творчість. Переглянути колекцію її робіт і щось придбати, обговорити нюанси замовлення можна в студії декору «Свято Бум», власницею якої є колишня безробітна, а нині приватна підприємниця.
